Хвилини тисячі мільйонів

Насолода світом править.
 Як іржа гризе повільно.
 Втамувати жаду ради…
 Душі всіх істот; душі всіх безглавих…
 Тихий бій з під половиці…
 Гроші, слава та погруддя жриці…
 Мана, що веде до лиха.
 Ще година (хвилина) і застигне.
 Все з початку; сни кульбабок; вирій хмарок; тиша сповна.
 Тиша.
 Насолода – мед зміїний, псевдо мудрість.
 Крізь пронизуючу силу,
 Крізь іржу проникну,
 Смерть тебе чекає знову… до неї!
 Змія, що їсть сама себе!